Наша гордість

Image

Андрій Говоров завоював золоту нагороду на чемпіонаті Європи з водних видів спорту,  який розпочався у Лондоні. 

Детальніше...
 
 
Оксана Баюл - перша олімпійська чемпіонка Незалежної України
 
Оксана Баюл - перша олімпійська чемпіонка Незалежної України 
Детальніше...
 
 
Майстер спорту України міжнародного классу.Чемпіон та рекордсмен Європи з плавання серед юніорів.
 
Говоров Андрій - Трьоразовий чемпіон та рекордсмен Європи серед Юнiopiв
Майстер спорту Украіни міжнародного класу
Член національноі збірної   України з плавання.
 
 
Детальніше...
 
 
Нестеренко Микита - 6-ти разовий рекордсмен світу з метання диску, член національної збірної команди України
 
НЕСТЕРЕНКО МИКИТА
майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики,чемпіон світу серед юнаків, переможець молодіжного кубку Європи 2011 року

Детальніше...
 
 
Переможець юнацького Європейського фестивалю та всесвітній гімназіаді в метанні диску . Майстер спорту України.
 
Клочко Вікторія - Студентка ІІ курсу училища, чемпіонка Європейського   юнацького олімпійського фестивалю,   чемпіонка Всесвітньої гімназіади з метання диску в Катарі
 
МІЩЕНКО ВЛАДИСЛАВ
Міщенко Владислав
2-разовий переможець першості Європи, учасник першості світу сучасного п'ятиборства

 
 
МЕЛЕНЕВСЬКИИ ВІКТОР
Меленевський Віктор
майстер спорту України з дзюдо, срібний призер першості Європи

 
КІРІЄНКО АННА
Кіріенко Анна
майстер спорту України з баскетболу, чемпіонка України 2010 року серед команд суперліги

 
КУЛАКСІЗОВ РУСЛАН
Кулаксізов Руслан
майстер спорту України з гімнастики спортивної, 4-разовий переможець VI літніх юнацьких спортивних ігор України 2011 року

 
 
Валентин Греков - чемпіон Євпропи по дзюдо
 
Валентин Греков - чемпіон Європи по дзюдо
Детальніше...
 
 
Твердохліб Олег - Чемпіон Європи, рекордсмен з легкої атлетики, член національної збіної України
 
Твердохліб Олег - Чемпіон Європи, рекордсмен з легкої атлетики, член національної збіної України 
 
 
Назаренко Сергій - Чвертьфіналіст чемпіонату світу 2006 років, бронзовий призер чемпіонату України - 1 (2003/2004), фіналіст Кубка України - 1 (2003/2004)
 
Назаренко Сергій - Чвертьфіналіст чемпіонату світу 2006 років, бронзовий призер чемпіонату України - 1 (2003/2004), фіналіст Кубка України - 1 (2003/2004)
Детальніше...
 
 
Руслан РОТАНЬ - Чвертьфіналіст чемпіонату свiту 2006 року, чемпіон України - 1 (2006/2007)
 
Руслан Ротань - Чвертьфіналіст чемпіонату свiту 2006 року, чемпіон України - 1 (2006/2007)
Детальніше...
 
Зверев
 
ЗВЄРЄВ СЕРГІЙ
майстер спорту України з дзюдо, срібний призер першості світу, переможець юнацького Європейського олімпійського фестивалю

 
Черников
 
ЧЕРНІКОВ ВЛАДИСЛАВ
учасник першості світу з легкої атлетики, переможець і срібний призер юнацького Європейського олімпійського фестивалю

 
Програма конкурсу фізичних здібностей вступного іспиту з української мови

Image

 

Програма конкурсу фізичних здібностей для вступу на І курс

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СПОРТУ» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

 

ПЛАВАННЯ

(юнаки)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Стрибок у довжину з місця (см)

2. Імітація гребкового руху на “хюттелі” (за 1 хв кількість разів)

 


ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Час подолання стартової ділянки 10 м (с)

2. Спосіб плавання 

¾    вільний стиль  спринт

¾    вільний стиль  стаєр

¾    брас

¾    батерфляй

¾    на спині

 


(дівчата)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Стрибок у довжину з місця (с)

2. Імітація гребкового руху на “хюттелі” (за 1 хв кількість разів)

 


ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Час подолання стартової ділянки 10 м (с)

2. Спосіб плавання 

¾    вільний стиль  спринт

¾    вільний стиль  стаєр

¾    брас

¾    батерфляй

¾    на спині


 

ЛЕГКА АТЛЕТИКА

(юнаки)


І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Стрибок у довжину з місця (см)

2. Стрибок потрійний у довжину з

місця (см)

¾    спринт, стрибки, багатоборства

¾    метання

¾    витривалість

 


ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Біг на 30 м з ходу (с)                                                - спринт, стрибки, багатоборства

2. Штовхання ядра 6 кг через голову назад (м)        - метання

3. Біг 100 м (с)                                                               - витривалість

 

(дівчата)


І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Стрибок у довжину з місця (см)

2. Стрибок потрійний у довжину з

місця (см)

 

¾    спринт, стрибки, багатоборства

¾    метання

¾    витривалість


ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Біг на 30 м з ходу (с)                                                - спринт, стрибки, багатоборства

2. Штовхання ядра 6 кг через голову назад (м)        - метання

3. Біг 100 м (с)                                                               - витривалість

ВЕСЛУВАННЯ АКАДЕМІЧНЕ

(юнаки, дівчата)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Біг на 3000 м

2. Стрибок у довжину (м)

 

ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Веслування 2000 м

 

ВЕСЛУВАННЯ НА БАЙДАРКАХ І КАНОЕ

(юнаки)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Тяга штанги 40 кг лежачи на животі/2 хв (кількість разів)

2. Жим штанги 40 кг лежачи на спині/2 хв (кількість разів)

 


ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Веслування К-1 – 500 м;

  С-1 – 500 м

 

(дівчата)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Тяга штанги 30 кг лежачи на животі/2 хв (кількість разів)

2. Жим штанги 30 кг лежачи на спині/2 хв (кількість разів)

 


ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Веслування К-1 – 500 м;

  С-1 – 200 м

 

 

ДЗЮДО

(юнаки)

 


І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Біг 1000 м (хв).

2. Підтягування на поперечині

 (кількість разів).

 

¾    легка вага

¾    середня вага

¾    важка вага


 


ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Виконання 6 прийомів на швидкість (вліво, вправо/с).

¾    легка вага

¾    середня вага

¾    важка вага


 

 

 

 

 

(дівчата)


І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Біг 1000 м (хв).

2. Підтягування на поперечині

 (кількість разів).

¾    легка вага

¾    середня вага

¾    важка вага


 

 


ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Виконання 6 прийомів на швидкість (вліво, вправо/с)

¾    легка вага

¾    середня вага

¾    важка вага


 

ГІМНАСТИКА ХУДОЖНЯ

(дівчата)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Серія стрибків: 4 подвійних, 4 вгору,

ноги нарізно- 10 серій)

2. Гнучкість

(лежачи на животі на підлозі, сильно нахилитись назад).

 

ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Рівновага (підняти ногу праву, ліву вперед, вбік , назад без опори – по 8 с)

 

БАСКЕТБОЛ

(дівчата)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Переміщення 5м х 6 (с)

2.  Перемінний швидкісний біг 98 м (с)

 

ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Тест переміщення Vincent (с)

2. Точність виконання передачі (бали)

3. Кидки з точок «40» (%)

(юнаки)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Переміщення 5м х 6 (с)

2. Перемінний швидкісний біг, 95 м (с)

 

ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Тест переміщення Vincent (с)

2. Точність виконання передачі (бали)

3. Кидки з точок «40» (%)

ВОЛЕЙБОЛ

(юнаки)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Стрибок в гору (см)

2. Біг «ялинкою» на час (до 6 точок)

 

ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Верхня передача м’яча на точність.

 

 

 

 

ТЕНІС НАСТІЛЬНИЙ

(юнаки, дівчата)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Стрибок у довжину з місця (см)

 

ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Переміщення в 3-метровій зоні (кількість разів за 1 хв)

2. Стрибки через гімнастичну лаву  (кількість разів за 1 хв)

 

БОРОТЬБА ГРЕКО-РИМСЬКА

                                                                       (юнаки)


І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Біг 1000 м (хв)

2. Підтягування на поперечині (кількість разів)

¾    легка вага

¾    середня вага

¾    важка вага


 


ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Виконання прийомів на швидкість (кількість прийомів за 1 хв)

¾    легка вага

¾    середня вага

¾    важка вага


 

БОРОТЬБА ВІЛЬНА

(юнаки, дівчата)


І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Біг 1000 м (хв)

2. Підтягування на поперечині (кількість разів)

¾    легка вага

¾    середня вага

¾    важка вага


 


ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Виконання прийомів на швидкість (кількість прийомів за 1 хв)

¾    легка вага

¾    середня вага

¾    важка вага

 

БОКС

(юнаки)

 


І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1.Біг 1000 м ( хв).

2. Підтягування на поперечині ( кількість разів).

 

¾    легка вага

¾    середня вага

¾    важка вага


ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:


1. Нанесення ударів за 15 с (кількість разів) правою та лівою рукою

 

¾    легка вага

¾    середня вага

¾    важка вага


 

 

(дівчата)

 


І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1.Біг 1000 м (хв).

2. Підтягування на поперечині ( кількість разів).

¾    легка вага

¾    середня вага

¾    важка вага


ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:


1. Нанесення ударів за 30 с (кількість разів)  правою та лівою рукою

 

¾    легка вага

¾    середня вага

¾    важка вага


СУЧАСНЕ П’ЯТИБОРСТВО

(юнаки, дівчата)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Біг 1000 м

2. Стрибки у довжину з місця.

 

ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Лазер-ран (біг + стрільба)

 

 

ФУТБОЛ

(юнаки)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Біг 30 м (с)

2. Стрибок у довжину з місця (см)

 

ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Човниковий біг 7х50 м (с).                                            - для польових гравців

 

2. Удар по м’ячу ногою з рук на дальність (м)

3. Удар по м’ячу ногою з рук на  влучність (м)               - для воротарів

4. Кидок м’яча на дальність (м)

 

БАДМІНТОН

(юнаки, дівчата)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Біг 1000 м

2. Стрибки в довжину з місця.

 

ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1 Скакалка подвійні  провороти 90 с (кількість разів)

 

ХОКЕЙ З ШАЙБОЮ

(юнаки)

І. Вправи з загальної фізичної підготовки

1. Біг 60 м (с)

2. Біг 3000 м (хв)

 

ІІ. Виконання вправ зі спеціальної підготовки:

1. Човниковий біг 5х54 м (с)                                             - для польових гравців

 

2. Біг обличчям вперед 36 м (с)

3. Біг спиною вперед 36 м (с)                                            - для воротарів

 

Заступник директора

з навчально-методичної роботи                                                             В.О. Маменко

 

 

 

 

ПРОГРАМА

вступного випробування та співбесіди з української мови та літератури

для вступу на І курс КЗ «ДФКС» ДОР»

 

Українська мова

 

Назва розділу

Зміст мовного матеріалу

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки абітурієтів

1. Фонетика. Графіка. Орфографія. Орфоепія

Алфавіт. Наголос. Співвідношення звуків і букв. Основні випадки уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Основні випадки чергування у-в, і-й. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м'якого знака (знака м’якшення). Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного

походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання найпоширеніших складних слів разом. Правопис складноскорочених слів. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови.

Абітурієнт (абітурієнтка) повинен (повинна) вміти:

Розташовувати слова за алфавітом; наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм (згідно з додатком); визначати звукове значення букв у словах; розпізнавати явища уподібнення й спрощення приголосних звуків, основні випадки чергування  голосних і приголосних звуків, чергування у-в, і-й; розпізнавати вивчені орфограми; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила

2. Лексикологія. Фразеологія

Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про фразеологізми.

Пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні; уживати слова в переносному значенні; знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів за значенням (омоніми, синоніми, антоніми, пароніми); пояснювати значення фразеологізмів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні

3. Будова слова. Словотвір

Будова слова. Спільнокореневі слова й форми того самого слова

Визначати значущі частини й закінчення слова; розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, правильно вживати їх у мовленні

4. Морфологія

4.1. Іменник

Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Число іменників. Відмінювання іменників. Незмінювані іменники в українській мові. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові. Кличний відмінок іменників (на прикладі етикетних формул звертань пане й сестро Олено, друже Сергію, Інно Вікторівно і под.)

Розпізнавати іменники; визначати належність іменників до певної групи за їхнім лексичним значенням, уживаністю в мовленні; правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні форми іменників від помилкових; використовувати іменники в мовленні, послуговуючись їхніми виражальними можливостями.

4.2. Прикметник

Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням (якісні, відносні, присвійні). Відмінювання прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення. Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників.

Розпізнавати й відмінювати прикметники; визначати розряди прикметників за значенням; утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників; відрізняти правильні форми прикметників від помилкових

4.3. Числівник

Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Типи відмінювання кількісних числівників. Порядкові числівники, особливості їх відмінювання. Особливості правопису числівників. Узгодження числівників з іменниками. Уживання числівників для позначення часу й дат

Розпізнавати й відмінювати числівники; відрізняти правильні форми числівників від помилкових; правильно використовувати їх у мовленні; визначати сполучуваність числівників з іменниками; правильно утворювати форми числівників для позначення часу й дат

4.4. Займенник

Займенник як частина мови: значення та морфологічні ознаки, синтаксична роль. Відмінювання займенників. Правопис неозначених та заперечних займенників

Розпізнавати й відмінювати займенники; відрізняти правильні форми займенників від помилкових, правильно використовувати їх у мовленні; правильно писати неозначені й заперечні займенники

4.5. Дієслово

Дієслово як частина мови значення, морфологічні ознаки,

Синтаксична роль. Вид дієслова (доконаний і недоконаний). Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособове дієслово. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Особові закінчення дієслів І та II дієвідміни. Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.

 

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.

 

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівниковий зворот

Розпізнавати дієслова, особливі форми дієслова, безособове дієслово; визначати види, часи й способи дієслів; відрізняти правильні форми дієслів від помилкових; правильно писати особові закінчення дієслів.

 

 

 

 

 

 

Розпізнавати дієприкметники (зокрема відрізняти їх від дієприслівників), визначати їхні морфологічні ознаки й синтаксичну роль; відрізняти правильні форми дієприкметників від помилкових; добирати й комунікативно доцільно використовувати дієприкметники, дієприкметникові звороти та безособові форми на -но, -то в мовленні. Розпізнавати дієприслівники, визначати їхні морфологічні ознаки, синтаксичну роль; відрізняти правильні форми дієприслівників від помилкових; правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами

4.6. Прислівник

Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних за творення прислівників вищого та найвищого ступенів порівняння. Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання разом, окремо й через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу

Розпізнавати прислівники, визначати їхню синтаксичну роль, ступені порівняння прислівників; відрізняти правильні форми ступенів порівняння прислівників від помилкових; правильно писати прислівники й сполучення прислівникового типу; добирати й комунікативно доцільно використовувати прислівники в мовленні

4.7. Службові частини мови

Прийменник як службова частина мови.

Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника, правопис прийменників.

 

Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням та синтаксичною роллю: сурядні й підрядні. Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні та складені). Правопис сполучників. Розрізнення сполучників та інших співзвучних частин мови.

 

Частка як службова частина мови. Правопис часток

Розпізнавати прийменники, визначати їхні морфологічні ознаки; правильно й комунікативно доцільно використовувати прийменники в мовленні.

 

Розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю, за вживанням і будовою; відрізняти сполучники від інших співзвучних частин мови; правильно й комунікативно доцільно використовувати сполучники в мовленні.

 

 

Розпізнавати частки; правильно писати частки

4.8. Вигук

Вигук як частина мови. Правопис вигуків

Розпізнавати вигуки й правильно їх писати

5. Синтаксис.

5.1.Словосполучення

Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення

Розрізняти словосполучення й речення, сурядний і підрядний зв’язок між словами й частинами складного речення

5.2. Речення

Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень за метою  висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, звертань, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення)

Розрізняти речення різних видів: за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за будовою, складом граматичної основи, за наявністю другорядних членів, за наявністю необхідних членів речення, за наявністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, звертань, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення)

5.2.1. Просте двоскладне речення

Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Зв’язок між підметом і присудком. Тире між підметом і присудком

Визначати структуру простого двоскладного речення, особливості зв’язку між підметом і присудком; правильно й комунікативно доцільно використовувати прості речення. Правильно вживати тире між підметом і присудком

5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні

Означення. Прикладка як різновид означення. Додаток. Обставина. Порівняльний зворот

Розпізнавати види другорядних членів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні

5.2.3. Односкладні речення

Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні)

Розпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні

5.2.4. Просте ускладнене речення

Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертаннями. Речення зі вставними словами, словосполученнями й реченнями, їхнє значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки – непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в ускладненому реченні .

Розпізнавати просте речення з однорідними членами; звертаннями; вставними словами, словосполученнями й реченнями; відокремленими членами (означеннями, прикладками, додатками, обставинами), зокрема уточнювальними; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості таких речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них

5.2.5. Складне речення

Типи складних речень за способом зв’язку їхніх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення

Розпізнавати складні речення різних типів, визначати їхню структуру, види й засоби зв’язку між простими реченнями; добирати й конструювати складні речення, що оптимально відповідають конкретній комунікативній меті

5.2.5.1. Складносурядне речення

Складносурядне речення, його будова. Єднальні, протиставні й розділові сполучники в складносурядному реченні. Розділові знаки в складносурядному реченні

Розпізнавати складносурядні речення; комунікативно доцільно використовувати їхні виражальні можливості в мовленні; правильно розставляти розділові знаки в складносурядному реченні

5.2.5.2. Складнопідрядне речення

Складнопідрядне речення, його будова. Головна й підрядна частини. Підрядні сполучники й сполучні, слова як засоби зв’язку в складнопідрядному реченні. Основні види підрядних частин: означальні, з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умови, допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, розділові знаки в них

Розпізнавати складнопідрядні речення, визначати їхню будову, зокрема складнопідрядних речень з кількома підрядними; визначати основні види підрядних частин, типи складнопідрядних речень за характером зв’язку між частинами; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості складнопідрядних речень різних типів у процесі спілкування; правильно розставляти розділові знаки в складнопідрядному реченні

5.2.5.3. Безсполучникове складне речення

Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

Розпізнавати безсполучникові складні речення; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості безсполучникових складних речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них

5.2.5.4. Складні речення з різними видами сполучникового та безсполучникового зв’язку

Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку, розділові знаки в ньому

Розпізнавати складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку; правильно й комунікативно           доцільно використовувати виражальні можливості речень цього типу в мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них

5.3. Способи відтворення чужого мовлення

Пряма й непряма мова. Заміна прямої мови непрямою, Цитата як різновид прямої мови. Діалог. Розділові знаки в конструкціях із прямою мовою,- цитатою та діалогом

Замінювати пряму мову непрямою; правильно й доцільно використовувати в тексті пряму мову й цитати; правильно вживати розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом

5.4. Стилістика

Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їхні основні ознаки, функції

Розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них; користуватися різноманітними виражальними засобами української мови в процесі спілкування для оптимального досягнення мети спілкування

5.5. Розвиток мовлення

Види мовленнєвої, діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне, мовлення. Тема й основна думка висловлення. Вимоги, до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Основні ознаки, тексту, зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність. Зміст і будова тексту, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Способи зв’язку речень у тексті. Тексти різних стилів, типів, жанрів

Уважно читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне; критично оцінювати прочитане; аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів; будувати . письмове висловлення, логічно викладаючи зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, задуму, вибраному стилю та типу мовлення, досягати визначеної комунікативної мети; формулювати, добирати доречні аргументи й приклади, робити висновок, висловлювати власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставини; правильно структурувати текст, використовуючи відповідні мовленнєві звороти; знаходити й виправляти помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень, спираючись на засвоєні знання

 

 

Українська література

 

Назва розділу

Зміст літературного матеріалу

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки абітурієнтів

1. Усна народна творчість

Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових і родинно-побутових пісень.

Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри, віють буйні», «Засвіт встали козаченьки»            

Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль»

Тематика, образи, зміст народних дум і балад. «Дума про Марусю Богуславку»

Балада «Ой летіла стріла»

Абітурієнт (абітурієнтка) повинен (повинна) вміти:

-          розрізняти, види й жанри усної народної творчості: різновиди календарно-обрядових пісень (щедрівки, колядки, веснянки, русальні, купальські і жниварські пісні); суспільно-побутові, історичні й родинно-побутові пісні; думи, балади;

-          визначати провідні мотиви творів усної народної творчості, їхні художні особливості;

-          розрізняти літературні роди, види й жанри;

-          співвідносити літературний твір із відповідним літературним напрямом, стилем, течією;

-          визначати тему, ідею, проблематику літературних творів;

-          характеризувати літературних героїв, коментувати їхні вчинки;

-          визначати художні образи і їхню роль у літературному творі;

-          упізнавати літературних героїв за їхніми цитатними характеристиками й репліками;

-          орієнтуватися в сюжетах літературних творів;

-          визначати, сюжетні й позасюжетні елементи літературних творів, їхні композиційні особливості; визначати провідні мотиви ліричних творів;

-          аналізувати мову літературного твору;

-          знаходити художні засоби й визначати їхню роль у літературних творах;

-          співвідносити фрагмент літературного твору з його назвою та автором;

-          співвідносити письменників з фрагментами їхніх творів, а також з висловами митців та літературних критиків про них та їхні твори;

-          знати псевдоніми й справжні імена письменників, належність їх до літературних епох, шкіл, угруповань;

-          визначати місце і роль письменника в літературному процесі;

-          пояснювати поняття «розстріляне відродження», «київські неокласики»; «празька школа поетів», «шістдесятництво», «дисидентство»;

-          орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури;

Абітурієнт (абітурієнтка) повинен (повинна) знати такі теоретико- літературні поняття:

-          літературні роди: драма, епос (ліро-епос), лірика;

-          лірика, її тематичні різновиди та жанри: інтимна, громадянська, патріотична), пейзажна, філософська; верлібр, ліричний вірш, пісня, послання, сонет;

-          епос та його жанри: новела, повість, роман, різновиди повісті та роману, усмішка;

-          драма та її жанри: власне драма, драма-феєрія, комедія, трагікомедія;

-          ліро-епос та його жанри: байка, балада, дума, історична пісня, поема;

-          літературні напрями, стилі, течії: бароко, класицизм, реалізм, модернізм (експресіонізм, імпресіонізм, символізм, неокласицизм, неоромантизм); постмодернізм як явище в сучасному літературному процесі;

-          ліричний герой, персонаж, прототип, художній образ;

-          тема, ідея, мотив, проблематика художнього твору; конфлікт у драматичному творі;

-          композиція    художнього твору (сюжет,  сюжетні й позасюжетні елементи);

-          види комічного: бурлеск, гротеск, гумор, іронія, сарказм, сатира, травестія;

-          художні засоби: алегорія, алітерація, алюзія, анафора, антитеза, асонанс, гіпербола, епітет (постійний епітет), епіфора, інверсія, метафора, метонімія, оксиморон, паралелізм, персоніфікація, порівняння, рефрен, риторичне звертання, риторичне запитання, символ, тавтологія

2. Давня українська література

«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги)

«Слово про похід Ігорів»

Григорій Сковорода. «De libertate»; «Всякому, місту — звичай і права...», «Бджола та Шершень»

3. Література кінця XVIIIпочатку ХХ століття

Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка»

 

Тарас Шевченко. «Катерина», «Кавказ», «Сон («У всякого своя доля...»)», «І .мертвим, і живим, і ненарожденним...», «Заповіт»

Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1, 4 частини)

Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля»

Іван Франко. «Захар Беркут», «Чого являєшся мені у сні?..», «Мойсей»

4. Література ХХ століття

Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»,

«Intermezzo»

Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Ольга Кобилянська. «Valse melancolique»

Леся Українка. «Соntra spem spero!», «Лісова пісня»

Микола Вороний. «Блакитна Панна»

Олександр Олесь. «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..»

Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить», «О панно Інно»

Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду»

Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Володимир Сосюра. «Любіть Україну!»

Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Юрій Яновський. «Майстер корабля»

Остап Вишня. «Моя автобіографія», «Сом»

Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Василь Симоненко. «Ти знаєш, що ти - людина?», «Задивляюсь у твої зіниці…», «Лебеді материнства»

Василь Голобородько. «Наша мова»

Олесь Гончар. «Модри Камень»

Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Василь Стус. «Господи, гніву пречистого...»

Іван Драч. «Балада про соняшник»

Дмитро Павличко. «Два кольори»

Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать...», «Маруся Чурай»

5. Твори українських письменників-емігрантів

Іван Багряний. «Тигролови»

Євген Маланюк. «Уривок з поеми»

6. Сучасний літературний процес (кінець ХХ – початок ХХІ століття)

Загальний огляд, основні тенденції.

Постмодернізм, як літературне явище

 

 

Голова циклової комісії гуманітарної

та соціально-економічної підготовки                                                                                                          К.С.Пальчик

 

 

Додаток 2

Критерії оцінювання

завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю

(власного висловлення) з української мови вступного випробування

для вступу на І курс ДФКС у 2020 році

 

Власне висловлення має бути побудоване логічно та послідовно за такою структурою: теза; аргументи, що підкріплюються прикладами із літератури чи інших видів мистецтва, а також історичним фактом або випадком із життя; висновок. 

Зміст власного висловлення оцінюють за шістьома критеріями (124 та 5). Мовне оформлення власного висловлення оцінюють за двома критеріями ( та ). Дані викладено в таблиці 1.

 

 

Таблиця 1

 

Критерій

Змістовий вияв і композиційне оформлення критерію (змістова лінія)/ кільксть помилок (для мового оформлення)

Бали

1. Теза

Учасник вправно формулює тезу

2

Учасник не формулює тези вправно

1

Учасник не формулює тези або формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі

0

2. Аргументи

Учасник наводить принаймні два доречні й переконливі аргументи

2

Учасник наводить принаймні один доречний аргумент.

Аргументи дублюють один одного, у другому аргументі  перефразовано зміст першого.

Один з аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези

1

Учасник не наводить жодного аргументу, або наведені аргументи не є доречними

0

3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва

Один з аргументів підкріплено принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом з художньої літератури чи іншого виду мистецтва

2

Немає мотивації наведення прикладу.

Приклад не конкретизований через художній образ.

У прикладі є фактичні помилки

1

Прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає, або він не є доречним

0

3б. Приклад, що є випадком із життя або історичною подією

Учасник наводить принаймні один доречний приклад із власного життя або подію з історії чи суспільно-політичного життя, що є конкретною, локалізованою в часі та просторі

2

Немає мотивації наведення такого прикладу; він не конкретизований; у ньому є фактичні помилки

1

Прикладу з історії, суспільно-політичного чи власного життя немає, або він не є доречним

0

4. Логічність, послідовність

Висловлення демонструє зосередженість на запропонованій проблемі, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу)

2

У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки

1

Логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає

0

5. Висновок

Висновок відповідає запропонованій темі й органічно пов’язаний із тезою, аргументами й прикладами

2

Висновок лише частково відповідає тезі або лише частково пов’язаний з аргументами та прикладами

1

Висновку немає; висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; висновок не пов’язаний з аргументами та прикладами

0

6а. Орфографія та пунктуація

0–1

4

2–6

3

7–11

2

12–16

1

17 і більше

0

6б. Лексика, граматика та стилістика

0–1

4

2–4

3

5–7

2

8–10

1

11 і більше

0

 

Під час оцінювання орфографічної й пунктуаційної нормативності роботи 2 (дві) негрубі помилки рахують як 1 (одну) грубу.

До негрубих зараховують такі помилки:

  • у написанні великої літери в складних власних назвах;
  • у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
  • у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший …);
  • у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;
  • у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їхньої послідовності.

Негрубу орфографічну й негрубу пунктуаційну помилки не додають і не зараховують як 1 (одну) грубу.

Систематичне порушення норм милозвучності (3 (три) і більше випадків порушення на одне з правил: у–в, і–й–та) рахують як 1 (одну) орфографічну помилку.

Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, оцінюють у балів. Роботу обсягом до 100 слів оцінюють у 0 балів.

 

 

 

 

Додаток 1

Характеристика роботи вступного випробування

з української мови та літератури для вступу на І курс ДФКС у 2020 році

 

Робота вступного випробування з української мови і літератури містить 58 завдань. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання, – 104. На виконання роботи вступного випробування відведено 180 хвилин.

Робота складається з трьох частин:

  • Частина 1 «Українська мова» містить 33 завдання різних форм. Відповіді на ці завдання треба позначити в бланку відповідей А.
  • Частина 2 «Українська література» містить 24 завдання різних форм. Відповіді на ці завдання треба позначити в бланку відповідей А.
  • Частина 3 «Власне висловлення» містить одне завдання відкритої форми. Відповідь на це завдання треба записати в бланку відповідей Б.

Типи завдань роботи вступного випробування та схеми нарахування балів за виконання завдань

 

Форма / опис завдання

Схема нарахування балів

Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№ 1–23, 29–33, 34–53). Завдання має основу та чотири або п’ять варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважають виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей А.

0 або 1 бал:

1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.

Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») (№ 24–28, 54–57). Завдання має основу та два стовпчики інформації, позначені цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами. Завдання вважають виконаним, якщо абітурієнт зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.

0, 1, 2, 3 або 4 бали:

1 бал – за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів за будь-яку «логічну пару», якщо зроблено більше однієї позначки в рядку та/або колонці; 0 балів – за завдання, якщо не вказано жодної правильної відповідності («логічної пари») або відповіді на завдання не надано.

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (№ 58). Завдання передбачає створення абітурієнтом власного висловлення на дискусійну тему в бланку відповідей Б.

від 0 до 20 балів:

теза: 0, 1 або 2 бали; аргументи: 0, 1 або 2 бали; приклад із літератури чи інших видів мистецтва: 0, 1 або 2 бали; приклад, що є випадком із життя чи історичною подією: 0, 1 або 2 бали; логічність, послідовність: 0, 1 або 2 бали; висновок: 0, 1 або 2 бали; орфографія та пунктуація: 0, 1, 2, 3 або 4 бали; лексика, граматика та стилістика: 0, 1, 2, 3 або 4 бали.

Власне висловлення обсягом до 100 слів або таке, що не відповідає темі буде оцінено в 0 балів.

 

Додаток 3

Переведення балів за вступне випробування у 200-бальну шкалу

 

Вступне випробування з української мови та літератури вважається складеним для усіх абітурієнтів, що подолали поріг у 25 тестових балів. Результати всіх робіт, що подолали відповідний бар’єр, переводяться в рейтингову 200-бальну шкалу.

 

Коефіцієнт, на який помножуються тестові бали наступний:

 

k = (200-100)/(104-25) = 1,265

 

Рейтинговий бал вираховується за формулою:

 

(Кількість балів - 25)*1,265 +100

 

 

Додаток 4

 

ВИМОГИ

до методики переведення тестових балів, отриманих абітурієнтами за виконання завдань вступного випробування, у рейтингові оцінки

(за шкалою 100-200 балів)

 

Переведення тестових балів, отриманих абітурієнтами за виконання завдань вступного випробування, у рейтингові оцінки (за шкалою 100-200 балів) здійснюється з урахуванням таких вимог:

 

1) рейтингова оцінка абітурієнта залежить від арифметичної суми балів за виконання завдань сертифікаційної роботи (далі – тестовий бал) та розподілу абітурієнтів за тестовими балами;

 

2) рейтингова оцінка встановлюється лише тим абітурієнтам, які подолали поріг «склав / не склав» (абітурієнти, тестовий бал яких є меншим за поріг «склав / не склав», отримують результат вступного випробування «не склав»);

 

3) мінімальна рейтингова оцінка «100 балів» має відповідати значенню порогового бала «склав / не склав»;

 

4) максимально можлива рейтингова оцінка «200 балів» має відповідати максимальному набраному тестовому балу;

 

5) учасники зовнішнього оцінювання, які набрали однаковий тестовий бал, отримують однакову рейтингову оцінку за шкалою 100-200 балів;

 

6) учасник зовнішнього незалежного оцінювання, який має більший тестовий бал, повинен отримати за шкалою 100-200 балів оцінку вищу, ніж той, хто має менший тестовий бал;

 

7) шкала 100-200 балів має крок 1 бал, а у випадку, зазначеному в підпункті 8 цього пункту, – 0,5 бала;

 

8) під час формування таблиці за шкалою 100-200 балів значення рейтингових оцінок у процесі математичних розрахунків заокруглюються до цілих чисел (якщо за результатами заокруглення двом значенням тестового бала має відповідати однакова рейтингова оцінка, допускається застосування заокруглення до напівцілого значення та кроку шкали 0,5).

 

 

Додаток 6

Переведення балів  за співбесіду у 200-бальну шкалу

 

 

Співбесіда з української мови та літератури вважається складеним для усіх абітурієнтів, що подолали поріг у 4 бали. Результати учасника співбесіди, що подолав відповідний бар’єр, переводяться в рейтингову 200-бальну шкалу.

 

Коефіцієнт, на який помножуються тестові бали наступний:

 

k = (200-100)/(12-4) = 12,5

 

Рейтинговий бал вираховується за формулою:

 

(Кількість балів - 4)*12,5 +100

Додаток 5

 

Характеристика роботи на співбесіду

з української мови та літератури для вступу на І курс ДФКС у 2020 році

 

Для проходження співбесіди абітурієнту пропонується білет, у якому вміщено 9 завдань. Максимальна кількість балів, яку можна отримати, правильно відповівши на всі завдання, – 12.

Під час співбесіди абітурієнт повинен продемонструвати знання / вміння:

-          знання морфології;

-          правил орфографії та пунктуації;

-          змісту мовних/ літературних понять і термінів;

-          визначати тему, мету, композицію художнього твору;

-          аналізувати літературний твір чи його уривок.

 

Типи завдань співбесіди та схема нарахування балів

 

Опис завдання

Схема нарахування балів

Завдання на коротку відповідь (закінчити визначення,  назвати термін, визначити літературне чи мовне явище, вказати автора, назву і т.п.)

1 або 0 балів:

1 бал – за правильну відповідь; 0 балів – за неправильну відповідь

Завдання на розгорнуту відповідь (назвати мовне або літературне явище, знайти приклади з наведеного уривку; навести власні приклади до визначеного явища)

1,5 бала, 1 бал, 0,5 бала або 0 балів:

1,5 бала – абітурієнт називає явище, знаходить його в наданому уривку, наводить власні приклади;

1 бал – абітурієнт не називає самого явища/ не знаходить приклади в наданому тексті/ не наводить власні приклади;

0,5 бала – абітурієнт називає тільки явища/ знаходить лише приклади в наданому тексті/ наводить тільки власні приклади;

0 балів – абітурієнт не виконує завдання або виконує неправильно

Завдання на аналіз поданого уривку (прочитати уривок та виконати 4 завдання до нього)

2,  1,5,  1,  0,5 або 0 балів:

за кожне правильно виконане завдання до тексту абітурієнт отримує по 0,5 бала.

Абітурієнт отримує 0 балів, якщо не виконує завдання або виконує неправильно

 

 

 
< Попередня   Наступна >