Наша гордість

Image

Андрій Говоров завоював золоту нагороду на чемпіонаті Європи з водних видів спорту,  який розпочався у Лондоні. 

Детальніше...
 
 
Оксана Баюл - перша олімпійська чемпіонка Незалежної України
 
Оксана Баюл - перша олімпійська чемпіонка Незалежної України 
Детальніше...
 
 
Майстер спорту України міжнародного классу.Чемпіон та рекордсмен Європи з плавання серед юніорів.
 
Говоров Андрій - Трьоразовий чемпіон та рекордсмен Європи серед Юнiopiв
Майстер спорту Украіни міжнародного класу
Член національноі збірної   України з плавання.
 
 
Детальніше...
 
 
Нестеренко Микита - 6-ти разовий рекордсмен світу з метання диску, член національної збірної команди України
 
НЕСТЕРЕНКО МИКИТА
майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики,чемпіон світу серед юнаків, переможець молодіжного кубку Європи 2011 року

Детальніше...
 
 
Переможець юнацького Європейського фестивалю та всесвітній гімназіаді в метанні диску . Майстер спорту України.
 
Клочко Вікторія - Студентка ІІ курсу училища, чемпіонка Європейського   юнацького олімпійського фестивалю,   чемпіонка Всесвітньої гімназіади з метання диску в Катарі
 
МІЩЕНКО ВЛАДИСЛАВ
Міщенко Владислав
2-разовий переможець першості Європи, учасник першості світу сучасного п'ятиборства

 
 
МЕЛЕНЕВСЬКИИ ВІКТОР
Меленевський Віктор
майстер спорту України з дзюдо, срібний призер першості Європи

 
КІРІЄНКО АННА
Кіріенко Анна
майстер спорту України з баскетболу, чемпіонка України 2010 року серед команд суперліги

 
КУЛАКСІЗОВ РУСЛАН
Кулаксізов Руслан
майстер спорту України з гімнастики спортивної, 4-разовий переможець VI літніх юнацьких спортивних ігор України 2011 року

 
 
Валентин Греков - чемпіон Євпропи по дзюдо
 
Валентин Греков - чемпіон Європи по дзюдо
Детальніше...
 
 
Твердохліб Олег - Чемпіон Європи, рекордсмен з легкої атлетики, член національної збіної України
 
Твердохліб Олег - Чемпіон Європи, рекордсмен з легкої атлетики, член національної збіної України 
 
 
Назаренко Сергій - Чвертьфіналіст чемпіонату світу 2006 років, бронзовий призер чемпіонату України - 1 (2003/2004), фіналіст Кубка України - 1 (2003/2004)
 
Назаренко Сергій - Чвертьфіналіст чемпіонату світу 2006 років, бронзовий призер чемпіонату України - 1 (2003/2004), фіналіст Кубка України - 1 (2003/2004)
Детальніше...
 
 
Руслан РОТАНЬ - Чвертьфіналіст чемпіонату свiту 2006 року, чемпіон України - 1 (2006/2007)
 
Руслан Ротань - Чвертьфіналіст чемпіонату свiту 2006 року, чемпіон України - 1 (2006/2007)
Детальніше...
 
Зверев
 
ЗВЄРЄВ СЕРГІЙ
майстер спорту України з дзюдо, срібний призер першості світу, переможець юнацького Європейського олімпійського фестивалю

 
Черников
 
ЧЕРНІКОВ ВЛАДИСЛАВ
учасник першості світу з легкої атлетики, переможець і срібний призер юнацького Європейського олімпійського фестивалю

 
ПОЛОЖЕННЯ ПРО МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ у КЗ «ДФКС» ДОР»

Image

 Положення про моніторинг якості освіти

I.Загальні положення.

         1.1.  Дане Положення регламентує порядок, процедуру і форми проведення контролю якості освітнього процесу на рівні загальної середньої освіти  у вигляді моніторингу (далі — моніторинг).

         1.2. Нормативною основою моніторингу оцінки якості освітнього процесу в Коледжі є: Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту»,  накази Міністерства освіти і науки України,  Статут Коледжу, Концепція розвитку закладу, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у  КОМУНАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ  «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СПОРТУ» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ», дане Положення, спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності навчального закладу.

        1.3. Моніторинг - це форма організації, збору, системного обліку та аналізу інформації про організацію і результати освітнього процесу для ефективного вирішення завдань управління якістю освіти.

        1.4. Внутрішній моніторинг діяльності є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистичною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітнього процесу в цілому, формування завдань, тестів, іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.

        1.5. Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний контроль, в результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх від­повідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.

        1.6. Проведення моніторингових досліджень передбачає створення комісії  для проведення моніторингу і аналізу отриманих даних.

        1.7. Положення схвалюється Педагогічною радою, затверджується наказом директора Коледжу.

        1.8. Навчальний заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими акта­ми з питань організації освітнього процесу та даним Положенням.

        1.9. Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу.

 

ІІ. Мета, завдання і функції моніторингу

 

 Мета внутрішньошкільного моніторингу - це ефективне відслідковування функціонування освітнього простору в закладі загальної середньої освіти, виявлення динаміки його змін, розробка прогнозу та пропозицій для забезпечення розвитку; накопичення даних, необхідних для періодичного самооцінювання якості освітніх послуг в Коледжі; аналітичне узагальнення результатів діяльності системи закладу загальної середньої освіти.

         Завдання моніторингу  якості  освіти:

1)    здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в  загальноосвітній школі Коледжу;

2)         створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

3)          аналіз чинників впливу на результативність освітнього  процесу, підтримка достатнього рівня мотивації до навчання;

4)         створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів  і педагогів;

5)         прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в Коледжі.

        Моніторинг  в Коледжі  може здійснюватися:

1)        директором  Коледжу  та  його  заступниками;

2)       засновником;

3)       органами,  що  здійснюють  управління  у  сфері  освіти;

4)       органами  самоврядування, які створюються  педагогічними працівниками,  учнями та батьками;

 Основними формами моніторингу є:

1)       проведення контрольних робіт;

2)       перевірка  документації;

3)       опитування, анкетування;

4)        відвідування уроків, заходів.

Функції моніторингу:

-   інформаційна - створює масив інформації щодо якості освіти в закладі загальної середньої освіти;

-   діагностична - фіксує реальний стан якості освіти в закладі загальної середньої освіти ;

-   оцінювальна - дає кількісну та якісну оцінку об'єктів освітнього процесу у навчальному закладі на основі певного набору критеріїв та показників;

-   коригувальна - мінімізує вплив негативних факторів в освітньому процесі;

-   прогностична - формує стратегію і тактику розвитку освіти у закладі загальної середньої освіти;

-   управлінська - впливає на зміст і методи управлінської діяльності.

          Підсумки моніторингу:

1)      підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

2)         за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

3)      дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях циклових комісій  вчителів, нарадах при директорові,  засіданнях Педагогічної  ради.

 

Ш. Об'єкти та предмет моніторингу

Об’єктами внутрішнього моніторингу загальної середньої освіти в Коледжі є:

     1. Освітнє середовище:

     1) ресурсне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне, санітарно-гігієнічне);

     2) навчально-методичне забезпечення (навчальні програми; підручники і посібники, інша навчальна література);

     3) кадрове забезпечення;

4)       інформаційне забезпечення;

5)       академічна доброчесність.

     2. Освітній процес:

1)       планування освітнього процесу;

2)       зміст освітньої діяльності;

3)       впровадження освітніх інновацій;

4)       розвиток професійної компетентності педагогів;

5)       психологічний супровід освітнього процесу;

6)       участь батьків, громадськості в освітньому процесі.

      3. Результати освітнього процесу:

1)       навченість (навчальні досягнення) учнів різних вікових груп із предметів інваріантної частини навчального плану;

2)       особисті здобутки учнів у позаурочній діяльності;

3)       результати підвищення кваліфікації педагогічних працівників (кількість педагогічних працівників різних категорій, володіння вчителями інноваційними технологіями та прийомами педагогічної роботи тощо);

4)       аналіз результатів ДПА;

5)       самоаналіз результатів ЗНО.

Предметом внутрішньошкільного моніторингу є динаміка змін в освітній системі закладу загальної середньої освіти як основа його розвитку.

Суб'єкти внутрішньошкільного моніторингу: адміністрація Коледжу, педагогічний колектив, учні, батьки опосередковано через органи самоврядування, педагогічний колектив.

IV. Принципи, види та рівні моніторингу

Принципи, на яких повинен базуватися внутрішній моніторинг в Коледжі:

1)      гуманістична спрямованість - створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, унеможливлення використання результатів досліджень для застосування будь-яких репресивних дій до учасників освітнього процесу;

2)          об’єктивність - уникнення суб'єктивних оцінок, створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;

3)            системність - комплексний підхід до вивчення різних аспектів життя закладу загальної середньої освіти, опрацювання та аналізу результатів досліджень;

4)            валідність - відповідність пропонованих контрольних завдань змісту навчальної програми, чіткість критеріїв виміру і оцінки, дотримання визначених процедур проведення та опрацювання результатів;

5)            надійність результатів, що означає можливість підтвердження позитивних і негативних результатів різними способами контролю; шляхом повторного контролю, який проводять інші особи;

6)            врахування психолого-педагогічних особливостей шляхом диференціації контрольних та діагностичних завдань;

7)            рефлексія, що проявляється в аналізі та оцінці отриманих результатів на всіх рівнях управління, здійсненні самоаналізу і самооцінки.

Види внутрішньошкільного моніторингу:

1)       за цілями проведення:

-        інформаційний (регулярний збір інформації на визначені теми з різних джерел, зокрема, із законодавчих актів, положень, наказів, методичних видань, класних журналів, сайтів освітніх установ та громадських організацій, що дозволяє скорегувати програму розвитку Коледжу, навчальні плани);

-        діагностичний моніторинг (збирання та узагальнення інформації за певними показниками з метою вивчення конкретних освітніх проблем (визначення рівня навченості учнів конкретної вікової групи, вимірювання рівня сформованості конкретних компетентностей, особистісного розвитку учнів).

 -   управлінський (відстеження й оцінка ефективності, наслідків і вторинних     ефектів прийнятих рішень, розроблених програм).

  2)  за засобами, що використовуються:

- педагогічний (дидактичний, освітній, виховний) - вивчення рівня навченості та якості виховання учнів, якості змісту освіти, якості викладання, умов, що забезпечують можливості навчання, виховання та самовиховання особистості);

- психологічний - вивчення пізнавальної сфери, емоційної рівноваги тощо;

 - ресурсний - визначення обсягів та якості забезпечення матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними та іншими ресурсами;

- кадровий - вивчення кадрового складу педагогів, процесу та результатів підвищення кваліфікації педагогів;

-  управлінський - оцінювання якості та ефективності управління закладом.

 

V. Прогнозовані результати моніторингу

       Проводячи внутрішній моніторинг, заклад загальної середньої освіти має орієнтуватися на такі результати:

1)    підвищення якості надання освітніх послуг, формування позитивного іміджу, престижності та конкурентоспроможності закладу загальної середньої освіти;

2)      створення необхідних умов для творчої діяльності учасників освітнього процесу: виявлення і підтримка обдарованої молоді, підняття престижу творчих педагогів;

3)      впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти й форм організації освітнього процесу;

4)      активізація роботи адміністрації і педагогічного колективу закладу загальної середньої освіти, вироблення навичок контрольно-аналітичної діяльності, самооцінки та саморегуляції;

5)      удосконалення управління закладом освіти, вироблення і корегування управлінських рішень, планування і прогнозування розвитку закладу загальної середньої освіти.

 

VI. Організація моніторингу

       1. Створення Положення про моніторинг якості освіти в структурному підрозділі загальної середньої освіти Коледжу, що визначає цілі, завдання, напрями, об'єкти та періодичність досліджень, необхідних для реалізації стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти, виконання школою погоджених шкільною спільнотою завдань щодо покращення якості освітніх послуг.

       2. Розробка внутрішнього моніторингу конкретної ділянки освітнього середовища, передбачених Положенням, зокрема: умов, процесу чи результатів роботи закладу.

          Положення визначає:

-          мету та завдання дослідження;

-          об'єкт дослідження;

-          формування вибірки;

-          терміни та процедуру дослідження;

-          підбір та підготовку координаторів дослідження;

-          визначення критеріїв оцінювання та показників(індикаторів), за якими збиратиметься інформація;

         - визначення методів дослідження.

          3. Підготовка інструментарію дослідження, передбаченого Положенням, (вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень, підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження, вибір статистичних та математичних методів обробки та обчислення одержаних результатів дослідження).

         4.Проведення дослідження, передбаченого Програмою, проектом (заповнення анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками).

         5. Збирання та опрацювання результатів (внесення результатів дослідження в базу, обробка та аналіз отриманих даних з використанням математичної статистики, факторно-критеріального аналізу, описового пояснення).

        6. Аналіз та інтерпретація результатів внутрішнього моніторингу стану конкретної ділянки освітнього середовища навчального закладу (виявлення та оцінка позитивних та негативних факторів впливу; підготовка та представлення звіту, який має містити висновки та рекомендації з метою прийняття управлінських рішень, корекції програм, планів роботи школи, роботи окремих учителів, батьківського комітету, учнівського самоврядування тощо).

        7. Оприлюднення результатів моніторингу та запровадження рекомендацій у практику.

 

VII.Рекомендовані напрями моніторингових досліджень

А. Загальношкільний рівень:

-  моніторинг рівня навченості учнів різних вікових груп;

      - моніторинг стану викладання предметів інваріантної складової навчального плану;

- моніторинг впровадження освітніх інновацій.

Б. Локальний рівень:

- моніторинг психологічної готовності до навчання в умовах Коледжу;

- моніторинг адаптаційних процесів учнів до умов навчання в школі;

В. Індивідуальний рівень:

- моніторинг професійної педагогічної компетентності вчителя (атестація);

- моніторинг розвитку пізнавальної сфери та особистісного розвитку учнів.

 

VIII. Обов'язкові компоненти бази даних моніторингових досліджень

Загальні відомості про навчальний заклад (дата заснування, форма власності, юридична адреса, телефон, електронна адреса, мова навчання, профіль навчання, відомості про атестацію).

Матеріально-технічна база (кількість навчальних кабінетів, забезпечення технічними засобами навчання, забезпечення комп'ютерною технікою, забезпечення ЕЗНП).

Кадрове забезпечення навчального закладу (кількісний склад педагогічних працівників, освітньо-кваліфікаційний рівень, розподіл за віком, склад вчителів за педагогічним стажем, кваліфікаційними категоріями, аналіз руху кадрів, результати атестації педагогічних кадрів).

Контингент учнів (мережа класів, віковий склад учнів, працевлаштування учнів 11 класів, рух учнів).

Результативність освітнього процесу (динаміка навчальних досягнень учнів в розрізі класів та предметів, результати ДПА в  9-х, 11-х класах, динаміка нагородження випускників 9-х та 11 класів, результати участі учнів в спортивних змаганнях).

Методична робота, вдосконалення професійної педагогічної майстерності вчителя (аналіз підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, аналіз участі педагогічних працівників у методичній роботі, участь педагогів у конференціях, семінарах, майстер-класах).

Охорона життя та безпека життєдіяльності ( динаміка травмування дітей під час освітнього процесу та в позаурочний час, стан травмування серед педагогів).

Робота соціально-психологічної служби (дослідження психологічної готовності  до навчання в школі; адаптація учнів  до навчання ).

Робота з батьками та громадськістю ( склад сімей учнів, соціальний статус).

 

IX. Критерії, правила і процедури оцінювання  учнів

         Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

        Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

        Метою навчання є  сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

 

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

1)      контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

2)      навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

3)      діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня  в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

4)    стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

5)      виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 

    При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

1)        характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

2)       якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

3)      сформованість  предметних умінь і навичок;

4)       рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

5)    досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

6)      самостійність оцінних суджень.

 

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

1)       повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

2)      глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

3)      гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

4)      системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

5)    міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Рівні навчальних досягнень учнів

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учні розрізняють об'єкти вивчення

2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання

II. Середній

4

Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6

Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

III. Достатній

7

Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

8

Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

IV. Високий

10

Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати Проблеми

12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

 

       Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

      Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня  в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

     Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

      Поточне оцінювання здійснюється у процесі  вивчення теми.

      Його основними завдання є:

-          встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми;

-           встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем;

-           закріплення знань, умінь і навичок.

      Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

       Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

      Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

     Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

-            усунення безсистемності в оцінюванні;

-            підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

-            індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

-           систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

      -    концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

       Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

      Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

      Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

      Учень  має право на підвищення семестрової оцінки.

 

Х. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників

     Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

    Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

     Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

     За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

     Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

     Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

     Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

     Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

        Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

 

 

ХI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської

діяльності керівників

       Формою  контролю за  діяльністю  керівника Коледжу  є  атестація. 

        Ефективність  управлінської  діяльності  керівника  під  час  атестації  визначається  за  критеріями:

       1) саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

       2) стратегічне планування, що повинно базуватися на положеннях концепції розвитку Коледжу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

      3) річне планування, що повинно формуватися на стратегічних засадах розвитку закладу;

      4) здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

      5) забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

      6)  поширення позитивної інформації про заклад;

      7) створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

      8)  застосування ІКТ-технологій  у освітньому процесі;

      9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

    10)  позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

       Ділові  та особистісні  якості  керівників  визначаються  за  критеріями:

     1)  цілеспрямованість та саморозвиток;

     2)  компетентність;

     3)  динамічність та самокритичність;

     4)  управлінська етика;

     5)  прогностичність та  аналітичність;

     6)   креативність, здатність до інноваційного пошуку;

     7)  здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

                   

ХІI. Звітність про результати внутрішньошкільного моніторингу та періодичність його проведення у навчальному закладі

1). Інформація про кадрове забезпечення закладу (вересень).

2). Інформація про контингент учнів (вересень).

3). Інформація про матеріально-технічну базу закладу загальної середньої освіти (вересень).

4). Інформація про рівень навченості учнів школи за результатами навчання у І, ІІ семестрі та за рік для учнів  основної та старшої школи (січень, червень).

5). Інформація про рівень навченості учнів школи за результатами навчання у І, ІІ семестрі та за рік в розрізі навчальних предметів (січень, червень).

6). Інформація про результати моніторингу професійної компетентності вчителя (січень- лютий).

7). Інформація про динаміку навчальних досягнень учнів в розрізі нульового, контрольного та підсумкового заміру знань з предметів навчального плану (вересень, грудень, травень).

8). Інформація про результати моніторингу стану викладання предмету (предметів) інваріантної складової навчального плану (січень, червень).

9). Інформація про результати державної підсумкової атестації в  9 та 11 класах (червень).

10). Інформація про результати участі учнів у ЗНО з української мови, математики, біології, історії України (серпень).

11).  Інформація про результати участі учнів у ЗНО за результатами щорічного Офіційного звіту УЦОЯО про проведення зовнішнього незалежного оцінювання випускників закладів загальної середньої освіти (серпень)

 

   ХІІI. Нормативно-правове забезпечення внутрішньо шкільного моніторингу

1.  Модель моніторингу якості освіти у навчальному закладі системи загальної освіти Дніпропетровської області.

2.   Положення про внутрішній моніторинг в структурі загальноосвітньої школи Коледжу (на основі типового Положення).

3.  Інструкції про проведення моніторингу на підставі обраних критеріїв та показників оцінювання.

4.  Форми інформаційних бланків, види комп'ютерних програм для внесення і обробки даних.

 

 

 

 

 

XIV. Рекомендовані технології та інструментарій

   Моніторинг рівня навченості учнів

   Мета: підвищення рівня навчальних досягнень учнів шляхом їх постійного вимірювання, аналізу результатів та цілеспрямованого коригування.

  Завдання моніторингу:

-        дослідження якості знань учнів та їх відповідність Державному стандарту загальної середньої освіти;

-          виявлення та аналіз чинників, що впливають на рівень успішності учнів;

-          підтримка мотивації навчання;

-          виявлення обдарованих учнів, підтримка їх інтелектуального розвитку;

-        збирання даних для порівняльного аналізу діяльності учнів та класних колективів;

-        дотримання вчителями орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів в системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану;

-        прогнозування на основі отриманих даних тенденцій розвитку навчального закладу.

     Прогнозовані результати:

1.    Отримання об'єктивної інформації про якість знань учнів з базових дисциплін в навчальному закладі в цілому, окремих класів та кожного учня.

2.    Коригування навчального процесу та його навчально-методичного забезпечення на основі результатів досліджень.

3.       Упровадження тестових технологій проведення підсумкового контролю знань у навчальному закладі.

Об'єкт моніторингу: рівень навчальних досягнень учнів з предметів інваріантної частини навчального плану.

Предмет: динаміка зміни рівнів навченості на протязі кількох етапів моніторингових досліджень.

Напрямки моніторингу:

-          моніторинг результативності навчання;

-          предметний моніторинг;

-          результати зовнішнього незалежного оцінювання учнів 11 класу.

Інструментарій моніторингу:

-          діагностичні контрольні роботи;

-          результати тематичного та підсумкового оцінювання;

-          статистична документація;

-          спостереження;

-          анкетування;

-          кваліметричні таблиці.

При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають:

-        характеристика відповіді учня (елементарна, фрагментарна, неповна, логічна, доказова, обгрунтована, творча);

-        якість знань (правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність);

-        ступінь сформованості загальнонавчальних (навчально-організаційні, навчально-інтелектуальні, навчально-інформаційні, навчально комунікативні) і предметних умінь та навичок;

-        рівень оволодіння розумовими операціями (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо);

-         ступінь самостійності учнів у навчальній діяльності;

-        досвід творчої діяльності (вміння виявляти та розв'язувати проблеми, формулювати гіпотези);

-         самостійність оціночних суджень.

Вказані компоненти покладені в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень: початкового, середнього, достатнього і високого.

 
< Попередня   Наступна >