Наша гордість

Image

Андрій Говоров завоював золоту нагороду на чемпіонаті Європи з водних видів спорту,  який розпочався у Лондоні. 

Детальніше...
 
 
Оксана Баюл - перша олімпійська чемпіонка Незалежної України
 
Оксана Баюл - перша олімпійська чемпіонка Незалежної України 
Детальніше...
 
 
Майстер спорту України міжнародного классу.Чемпіон та рекордсмен Європи з плавання серед юніорів.
 
Говоров Андрій - Трьоразовий чемпіон та рекордсмен Європи серед Юнiopiв
Майстер спорту Украіни міжнародного класу
Член національноі збірної   України з плавання.
 
 
Детальніше...
 
 
Нестеренко Микита - 6-ти разовий рекордсмен світу з метання диску, член національної збірної команди України
 
НЕСТЕРЕНКО МИКИТА
майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики,чемпіон світу серед юнаків, переможець молодіжного кубку Європи 2011 року

Детальніше...
 
 
Переможець юнацького Європейського фестивалю та всесвітній гімназіаді в метанні диску . Майстер спорту України.
 
Клочко Вікторія - Студентка ІІ курсу училища, чемпіонка Європейського   юнацького олімпійського фестивалю,   чемпіонка Всесвітньої гімназіади з метання диску в Катарі
 
МІЩЕНКО ВЛАДИСЛАВ
Міщенко Владислав
2-разовий переможець першості Європи, учасник першості світу сучасного п'ятиборства

 
 
МЕЛЕНЕВСЬКИИ ВІКТОР
Меленевський Віктор
майстер спорту України з дзюдо, срібний призер першості Європи

 
КІРІЄНКО АННА
Кіріенко Анна
майстер спорту України з баскетболу, чемпіонка України 2010 року серед команд суперліги

 
КУЛАКСІЗОВ РУСЛАН
Кулаксізов Руслан
майстер спорту України з гімнастики спортивної, 4-разовий переможець VI літніх юнацьких спортивних ігор України 2011 року

 
 
Валентин Греков - чемпіон Євпропи по дзюдо
 
Валентин Греков - чемпіон Європи по дзюдо
Детальніше...
 
 
Твердохліб Олег - Чемпіон Європи, рекордсмен з легкої атлетики, член національної збіної України
 
Твердохліб Олег - Чемпіон Європи, рекордсмен з легкої атлетики, член національної збіної України 
 
 
Назаренко Сергій - Чвертьфіналіст чемпіонату світу 2006 років, бронзовий призер чемпіонату України - 1 (2003/2004), фіналіст Кубка України - 1 (2003/2004)
 
Назаренко Сергій - Чвертьфіналіст чемпіонату світу 2006 років, бронзовий призер чемпіонату України - 1 (2003/2004), фіналіст Кубка України - 1 (2003/2004)
Детальніше...
 
 
Руслан РОТАНЬ - Чвертьфіналіст чемпіонату свiту 2006 року, чемпіон України - 1 (2006/2007)
 
Руслан Ротань - Чвертьфіналіст чемпіонату свiту 2006 року, чемпіон України - 1 (2006/2007)
Детальніше...
 
Зверев
 
ЗВЄРЄВ СЕРГІЙ
майстер спорту України з дзюдо, срібний призер першості світу, переможець юнацького Європейського олімпійського фестивалю

 
Черников
 
ЧЕРНІКОВ ВЛАДИСЛАВ
учасник першості світу з легкої атлетики, переможець і срібний призер юнацького Європейського олімпійського фестивалю

 
Освітня програма для класів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (11-і класи)

Image

 

Освітня програма

для класів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

комунального спеціалізованого навчального закладу

спортивного профілю «Дніпропетровське вище училище фізичної

культури» Дніпропетровської обласної ради»

 

Розділ 1. Призначення освітнього закладу та засіб його реалізації

            Комунальний спеціалізований навчальний заклад «Дніпропетровське вище училище фізичної культури» Дніпропетровської обласної ради (далі - Дніпропетровське вище училище фізичної культури, училище, КСНЗСП «ДВУФК»ДОР»)  є спеціалізованим навчальним закладом спортивного профілю, який цілеспрямовано здійснює підготовку спортсменів до збірних команд України та готує фахівців за спеціальністю 017 “Фізичне виховання і спорт” освітньо-кваліфікаційного рівня “молодший спеціаліст”.

            На правах структурного підрозділу до складу училища входить загальноосвітня школа ІІ-го (7-9 класи)  та ІІІ-го (10-11 класи) ступенів.

          Заклад здійснює свою діяльність згідно Положення про спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1999 р. №2061 (із змінами) та наказу Міністерства освіти і науки  України від 27 червня 2012 р. №752 «Про надання статусу спеціалізованого навчального закладу спортивного профілю».

         Метою діяльності училища є забезпечення можливостей для реалізації права громадян України на здобуття загальної середньої та вищої освіти, створення умов для успішного навчання, виховання, розвитку та самореалізації спортивно обдарованої молоді,  підготовка резерву до збірних команд України з окремих видів спорту та фахівців для галузі фізичної культури та спорту.

        Особливість навчально-виховного процесу в училищі полягає в одночасній реалізації двох навчальних планів: навчального плану з загальноосвітніх предметів і Типового навчального плану з видів спорту, відповідно до якого учні основної та старшої школи отримують  тижневе фізичне навантаження  обсягом від  24-х до  32-х годин.

        Освітня програма для класів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) комунального спеціалізованого навчального закладу спортивного профілю «Дніпропетровське вище училище фізичної культури» Дніпропетровської обласної ради» (далі – КСНЗСП«ДВУФК»ДОР», училище) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»,  наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 406 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти  ІІІ ступеня».

Освітня програма профільної середньої освіти (далі - освітня програма)  для 11-х класів училища окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

-       загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, логічну послідовність їх вивчення (таблиця 1);

-        кількість годин додаткового часу на індивідуальні заняття та консультації, їх орієнтовний розподіл за предметами інваріантної складової (таблиця 2);

-    очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, що мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН, перелік яких наведено в таблиці 3;

-   пропонований зміст навчальних програм, рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-   вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

        Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту, успішно склали державну підсумкову атестацію та конкурсне випробування з обраного виду спорту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

          Освітню програму училища укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Естетична культура

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура.

       Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:

-          для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік;

-          для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

      Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані училища ІІІ ступеня для 11-х класів (далі –навчальний план).

      Основним засобом реалізації освітньої програми училища є:

-          засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм;

-          забезпечення наскрізної програми навчання та виховання;

-          глибоке вивчення  особливостей  психомоторно обдарованих дітей;

-          досягнення  високого рівня спортивної майстерності, що дозволяє вихованцям училища входити до складів збірних команд з видів спорту і вдало виступати на престижних міжнародних змаганнях;

-          надання широкого спектру індивідуальних та групових освітніх послуг;

-          формування позитивної мотивації до навчання.

 

            Розділ 2. Опис «моделі» випускника училища

          Випускник старшої школи училища має набути наступні якості:

-          патріотизм, громадянський світогляд, сформоване позитивне ставлення до суспільства, держави та її громадян, бажання жити і працювати у рідній країні;

-          інтелектуальна зрілість, наявність критичного мислення, що дає можливість досягнення обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом  загальної середньої освіти;

-          володіння своїми пізнавальними процесами, здатність рефлексувати, аргументувати і доводити свої судження;

-          досягнення високих спортивних результатів, готовність брати участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях;

-          самостійність у рішеннях і виборі дій, теоретична усвідомленість своєї мети (призначення у житті);

-          моральна та духовна зрілість, наявність соціальних і моральних переконань;

-          соціальна зрілість, критичне ставлення до себе і своїх вчинків;

-          сформованість уявлень про моральні норми, погляди, судження та еталони взаємин, комунікативна компетентність;

-          усвідомлення необхідності дотримання правил і норм поведінки, соціально значущих для суспільства;

-          усвідомлення сім’ї як цінності (як ціннісної складової держави, народу, нації);

-          сформованість позитивної мотивації на здоровий спосіб життя; свідоме ставлення до   власного здоров’я і здоров’я інших;

-           здатність до свідомого професійного самовизначення згідно зі своїми особистісними можливостями, здібностями та інтересами.

          Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

 

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

        Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу

              Основна ціль  освітнього процесу: створення умов для успішного навчання, професійного самовизначення, виховання, розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися протягом життя, підготовка спортсменів до складу збірних команд України з видів спорту.

     Перед училищем поставлені наступні задачі освітнього процесу:

-          різнобічно розвивати індивідуальність дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формувати ціннісні орієнтації, максимально сприяти задоволенню інтересів та потреб;

-          забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту основної загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

-          виховувати спортсменів високого класу, здатних успішно виступати на всеукраїнських і міжнародних змаганнях різного рівня;

-          створити учням сприятливі умови для поєднання інтенсивних тренувань з навчанням, відпочинком, відновленням сил і енергії;

-          гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

-          створити підґрунтя  для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

-          формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

-          забезпечити соціально – педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.

 

Розділ 4. Навчальний план та його обгрунтування

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.                                                                                                                                                                                                                                     

Навчальний план старшої школи училища реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю навчання, а саме спортивної спеціалізації закладу.  

Навчальним планом старшої школи передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Вивчення  окремих предметів інваріантної частини відбувається на рівні стандарту чи академічному рівні.

          З метою уникнення перевантаження учнів в робочому навчальному плані училища зменшено години  з наступних предметів: економіка – на  0,5 год., технології – на 0,5 год.

Години варіативної складової передбачаються на:

1)      збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової. Так, за рахунок варіативної частини збільшена кількість годин на вивчення предмету «Українська мова»;

2)      індивідуальні та групові заняття. Ці години надаються для роботи з учнями - членами збірних команд області і України, які відсутні тривалий час на навчальних заняттях в училищі у зв’язку з участю у зборах та змаганнях, та учнями, що вивчають  німецьку та французьку мови.

      Орієнтовний розподіл годин варіативної частини відображається в таблиці 2.

Реалізація інваріантної та варіативної складових навчального плану обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Варіативність змісту профільної середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу та закладів освіти усіх форм власності.

Змістове наповнення фізичного виховання в училищі здійснюється відповідно до Типового навчального плану з видів спорту спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, затвердженого у відповідному порядку Міністерством освіти і науки України і Міністерством молоді та спорту України.

Для недопущення перевантаження учнів можливе врахування їх навчання в закладах освіти іншого типу за рішенням педагогічної ради училища.

Вивчення екології у 11-х класах  здійснюється інтегровано з біологією. Таким чином на інтегрований курс відводиться 2 години на тиждень (1,5 – біологія + 0,5 – екологія).

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Навчальний план зорієнтований на роботу училища за п’ятиденним навчальним тижнем.

 

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосування в ньому педагогічних технологій.

Кінцева мета навчання полягає в тому, щоб підготувати особистість до самостійної трудової діяльності.

У зв’язку з тим, до змісту навчання неможна включати тільки знання, вміння і навички.

Для підготовки до подальшої трудової діяльності і самоосвіти людина повинна володіти і способами навчання.

В концепції освітньої діяльності училища виділяється п’ять основних компонентів навчання:

-          мотиваційний компонент: потреби, інтереси, мотиви – все те, що забезпечує входження дітей в процес активного навчання і підтримує цю активність протягом всіх етапів пізнання. Основне завдання педагогів – створення внутрішньої позитивної мотивації до навчання у дітей, які займаються спортом; 

-          орієнтаційний компонент: допомога учням у визначенні мети навчально – пізнавальної діяльності, її плануванні і прогнозуванні;

-          змістовно – операційний компонент: включає в себе дві складові частини: систему знань та правила і способи учення (інструмент для отримання і переробки інформації);

-          енергетичний компонент: включає в себе увагу, яка сприяє концентрації розумових і практичних дій навколо головної мети діяльності, волю, яка забезпечує високу ступінь ціленаправленої активності;

-          оціночний компонент: змістом цього компоненту є систематичне отримання учнем інформації про хід пізнавальної діяльності.

              Особистісно орієнтована освіта в училищі будується на наступних засадах:

-          вивчення цілісної особистості дитини (виявлення її творчої своєрідності і недостатньо розвинених зон, встановлення причин недостатнього розвитку);

-          віднесення учня до певної групи типології дітей і проектування основного напрямку індивідуальної роботи з ним (створення індивідуальних «трас» учня – вихованця);

-          пошук основних педагогічних технологій в роботі з даною дитиною;

-          уточнення основного напрямку («траси») індивідуальної роботи, використання її в динаміці найбільш раціональних засобів при максимальної активізації самостійної діяльності учня;

-          аналіз і узагальнення проведеної з учнем роботи навіть після закінчення училища.

Для реалізації основних навчальних завдань проводиться наступна робота:

-          всебічно вивчаються особливості дітей з психомоторною обдарованістю;

-          визначаються шляхи підвищення внутрішньої мотивації учнів до навчання;

-          навчальний процес будується на основі діагностики рівнів навченості учнів, моніторингу якості освіти, в першу чергу мовної і математичної;

-          відпрацьовується система навчання учнів під час навчально – тренувальних зборів та змагань;

-          максимально комп’ютеризується навчальний процес, в роботі широко використовуються мультимедійні та комп’ютерні технології;

-          використовуються особистісно орієнтовані педагогічні технології, що забезпечують зростання та розвиток творчого потенціалу учнів.

          Вирішенню основних завдань сприяє і створена в навчальному закладі модель виховної роботи, що складається з п’яти взаємопов’язаних  етапів:

1-      Вчимося спілкуванню;

2-      Я – учень училища фізичної культури;

3-      Пізнай себе;

4-      Гармонійна людина творить гармонійний світ;

5-      Моя земля – земля моїх батьків.

У кожному етапі визначені: мета, робота з учнівським колективом, робота з батьками.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

-          організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

-          окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальноучилищні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-          роботу в проектах;

-          позакласну виховну та навчальну роботу тощо.

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

       Основними формами організації освітнього процесу в училищі є різні типи уроку:

-       формування компетентностей;

-       розвитку компетентностей;

-       перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-       корекції основних компетентностей;

-       комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясування рівня досягнення компетентностей. Ці форми організації як правило застосовується для учнів – членів національних збірних команд  з видів спорту, які відсутні тривалий час на навчальних заняттях в училищі у зв’язку з участю у зборах та змаганнях

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

Розділ 6. Показники реалізації освітньої програми

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-          кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-          навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-          матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-          якість проведення навчальних занять;

-          моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-          оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-          контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-          моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-          створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Ступінь реалізації освітньої програми училища вимірюється на різних рівнях: від окремого учня до загальнодержавного, яким є зовнішнє незалежне оцінювання якості знань випускників старшої школи.

Безпосередньо в училищі вимірювання показників освітньої програми відбувається у п’яти напрямках:

1.      Організація навчально – виховного процесу, де розглядаються питання:

-          готовність навчального закладу до нового навчального року;

-          формування мережі класів і груп;

-          стан планування роботи училища на навчальний рік, півріччя;

-          комплектування педагогічними кадрами;

-          допомога дітям пільгових категорій тощо

2.      Умови навчально – виховного процесу, де розглядаються питання:

-          дотримання санітарно – гігієнічних норм в організації навчально – виховного процесу;

-          перевірка стану техніки безпеки, охорони праці;

-          відповідність нормативам навчально – матеріальної бази, її збереження та зміцнення;

-          навчально – методичне забезпечення навчально – виховного процесу;

-          забезпеченість закладу підручниками, довідковою літературою

-           забезпеченість навчально – технічним, мультимедійним обладнанням, комп’ютерною технікою тощо.

3.      Навчальна підсистема, де розглядаються питання:

-          виконання навчальних програм;

-          рівень навчальних досягнень учнів;

-          стан викладання предметів;

-          результати моніторингів (діагностика) рівня знань, умінь і навичок учнів;

-          стан індивідуальної роботи з учнями – членами збірних команд області, України;

-          стан роботи з учнями, що мають початковий рівень знань, умінь, навичок;

-          рівень адаптації учнів 7-8-х класів до умов училища;

-          контрольні зрізи знань учнів з предметів;

-          стан навчально – виховної роботи в класах;

-          стан роботи вчителів з зошитами учнів;

-          організація навчання учнів під час зборів;

-          організація повторення навчального матеріалу;

-          підготовка до ЗНО та державної атестації;

-          працевлаштування випускників тощо.

4.      Виховна підсистема, де розглядаються:

-          планування виховної роботи в класних колективах;

-          діяльність органів учнівського самоврядування;

-          організація роботи з учнями, яким необхідна додаткова педагогічна увага;

-          результативність проведення загальношкільних свят;

-          стан виховної роботи у класах;

-          формування моральних якостей, рівень вихованості учнів;

-          участь батьків у виховному процесі тощо.

5.      Науково – методична підсистема, де розглядаються питання:

-          вивчення роботи молодих педагогів, надання їм методичної допомоги;

-          вивчення результативності методичної роботи;

-          результативність курсової перепідготовки;

-          вивчення системи роботи вчителів, що підлягають атестації;

-          узагальнення та шляхи втілення передового педагогічного досвіду;

-          вивчення стану втілення в практичну роботу проблеми, над якою працює навчальний заклад тощо.

         Висновки за аналізом показників реалізації освітньої програми узагальнюються довідками та наказами, розглядаються на педрадах, засіданнях при директорі, робочих нарадах, обговорюються на засіданнях методичної ради, циклових комісій, тренерської ради, під час роботи з батьками.

 

        Розділ 7. Програмно – методичне забезпечення освітньої програми

       Реалізація змісту освіти в училищі та досягнення прогнозованого результату її роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 № 826.

      Програмно – методичне забезпечення освітньої програми в училищі наведено у таблиці 3.

Освітня програма КСНЗСП«ДВУФК»ДОР», сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його директор. Освітня програма училища та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти.

На основі освітньої програми,  складається та затверджується навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 

      

        

 

 

 

 

     

         Таблиця 1

          до освітньої програми

 

 

 

Навчальний план 

 для 11-х класів    комунального спеціалізованого навчального закладу спортивного профілю «Дніпропетровське вище училище фізичної культури» Дніпропетровської обласної ради»
з навчанням українською мовою

 

 

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у 11 класі

Українська мова

2

Українська література

2

Іноземна мова

3

Зарубіжна література

1

Історія України

1,5

Всесвітня історія

1

Громадянська освіта:

економіка

 

1

людина і світ

0,5

Художня культура

0,5

Математика

3

Астрономія

0,5

Біологія, екологія

2

Фізика

2

Хімія

1

Технології

0,5

Інформатика

1

Захист Вітчизни

1,5

Разом

24

Додатковий час на поглиблене вивчення предметів,  індивідуальні заняття та консультації

9

Гранично допустиме навантаження на учня:

33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                          

                                                                  Таблиця 2

                                                                                        до освітньої програми

 

 

 

 

Орієнтовний розподіл годин інваріантної складової

навчального плану за предметами

 

 

 

Додатковий час на індивідуальні заняття та консультації

 

Предмети

 

Кількість годин

 

 

11 клас – 9,5 годин

Українська мова, література

Іноземна мова

Історія

Економіка

Математика

Біологія

Фізика

Хімія

Інформатика

Технології

              1

 

2

1

0,5

1

               1

               1

              0,5

              0,5

              0,5

 

 

        

 

 

 

 

 

 

 

            Таблиця 3

             до освітньої програми

 

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(затверджені наказом МОН від 14.07.2016 № 826)

 

№ п/п

Назва навчальної програми

Рівень вивчення

1.

Українська мова

рівень стандарту

2.

Астрономія

рівень стандарту, академічний рівень

3.

Біологія, екологія

рівень стандарту, академічний рівень

4.

Всесвітня історія

рівень стандарту, академічний рівень

6.

Економіка

рівень стандарту, академічний рівень

7.

Зарубіжна література

рівень стандарту

8.

Захист Вітчизни

рівень стандарту, академічний  рівень

9.

Інформатика

рівень стандарту

10.

Історія України

рівень стандарту, академічний рівень

11.

Людина і світ

рівень стандарту, академічний рівень

12.

Математика

рівень стандарту

13.

Правознавство

рівень стандарту

14.

Технології

рівень стандарту

15.

Українська література

рівень стандарту, академічний рівень

 

16.

Фізика

рівень стандарту

17.

Хімія

рівень стандарту

18.

Художня культура

рівень стандарту

19.

Іноземна мова

рівень стандарту

 
< Попередня   Наступна >